Zaloguj się

Aktualności

Aktualności

Nagrywamy: RADRUŻ (cerkiew św. Paraskewy) – SMOLIN wieś (cerkiew Przemienienia Pańskiego), listopad 2022

Badanie krypty grobowca Andruszewskich oraz grobu Zofii z Zawadzkich Krynickiej przy
cerkwi św. Paraskewy w Radrużu to zadanie podniosłe, odpowiedzialne lecz i ekscytujące.
W grobie i kryptach spoczywa siedmiu zmarłych od końca XIX do początków XXI wieku
członków Rodziny wraz z klucznicą we dworze Andruszewskich w Radrużu Marią
Wiśniewska. Historia grobów sięga zatem końca XIX wieku, kiedy to Kazimierz Mogiła
Andruszewski jako Kolator cerkwi św. Paraskewy w Radrużu ufundował grób i kryptę w
obejściu cerkiewnym. Krypta i grobowiec to rodzinne mauzoleum, w którym spoczywają i
będą spoczywać kolejni przedstawiciele Rodu.
Celem głównym wyprawy była ocena konserwatorska krypty i grobu oraz ocena
makroskopowa pochówków. Wyprawa została upamiętniona na zdjęciach, w protokołach
oraz na filmie.
Pracami konserwatorskimi kierował Pan prof. dr hab. Janusz Smaza – profesor Akademii
Sztuk Pięknych w Warszawie Wydziału Konserwacji i Restauracji Dzieł Sztuki, szef Katedry
Konserwacji i Restauracji Rzeźby Kamiennej i Elementów Architektury.
Badania makroskopowe pochówków przeprowadził i protokół otwarcia grobu podyktował Pan
prof. dr hab. Jan Widacki – kryminolog, dyplomata, profesor Krakowskiej Akademii im.
Andrzeja Frycza Modrzewskiego.
Świadkami eksploracji byli członkowie dwóch pokoleń Rodziny Andruszewskich.
Szczegóły badania będą opublikowane w wydawnictwie projektowym.

W Smolinie na Ukrainie i Radrużu w Polsce historia zatoczyła prawdziwe koło. Obok cerkwi
Przemienienia Pańskiego w Smolinie spoczywa (podobnie jak przy cerkwi św. Paraskewy w
Radrużu spoczywa Kazimierz Mogiła Andruszewski) ksiądz Emilian Hryniewiecki –
proboszcz grecko-katolicki Smolina, wielki przyjaciel Dziadka Kazimierza Mogiły
Andruszewskiego i ceniony towarzysz jego wypraw łowieckich. U schyłku życia starsi
Panowie spotykali się w Smolinie we dworze lub też w proboszczówce przy cerkwi
Przemienienia Pańskiego w Smolinie wsi by pogwarzyć przy fajce i szklaneczce miodu o
życiu, rodzinie, przyjaciołach i wspólnych przygodach łowieckich. Rozmowom tym często
przysłuchiwała się młodzież - Janiusio Andruszewski wraz z Dyziem, Michałkiem i Hilarkiem
Hryniewieckimi.
Wyprawę do Smolina wsi i cerkwi Przemienienia Pańskiego odbyliśmy w gronie przyjaciół z
Ukraińskiego Katolickiego Uniwersytetu – Olgi Maleckiej, Danyły Ilnickiego i Wasyla
Stefaniva. Zwiedziliśmy cmentarz przycerkiewny, zapaliliśmy świeczki na grobie księdza Mila
Hryniewieckiego i wspólnie odmówiliśmy modlitwę za dusze zmarłych.
Zajrzeliśmy potem – jakżeby inaczej – do smolińskiej proboszczówki. Na ścianach
przycupniętego ze starości, drewnianego dworku wciąż wiszą święte obrazy, te same na
które spoglądali być może dwaj przyjaciele – Kazimierz Andruszewski – Polak i Emilian
Hryniewiecki – Rusin. Przysiedliśmy na chwilkę obok ganku, popatrzyliśmy w dal i przez

krótkie lśnienie ujrzeliśmy szczęśliwą przeszłość, która przeglądała się w błyszczącej kopule
małej smolińskiej cerkiewki.
Niechaj Przyjaciele spoczywają w pokoju!
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
РАДРУЖ (Церква святої Параскеви) – село СМОЛИН (Церква Преображення ГНІХ),
листопад 2022
Проєкт „Gente Ruthenus, natione Polonus. Legacy of Jan Andruszewski of Smolin”

Обстеження крипти родинного склепу Андрушевських та могили Зофії Криницької з
роду Завадських при Церкві св. Параскеви в Радружі – завдання піднесене,
відповідальне та особливо захоплююче.
В могилі та склепі покояться семеро членів роду Андрушевських, які померли в період з
кінця ХІХ – початку ХХІ століття, а також ключниця маєтку Андрушевських у Радружі
Марія Вісьнєвська. Історія цих могил бере відлік з кінця ХІХ століття – тоді Казімєж
Могила Андрушевський, як патрон Церкви святої Параскеви у Радружі, заснував на
церковному обійсті склеп з криптою. Цей гробівець став родинним мавзолеєм, в якому
спочивають та знайдуть спочинок наступні нащадки роду.
Головною метою експедиції була оцінка стану збереження крипти та склепу, а також
макроскопічне дослідження захоронень. Хід експедиції зафіксований у світлинах,
протоколах і у фільмі.
Дослідження з оцінки стану збереження гробівця та крипти очолив доктор
габілітований, професор Януш Смаза – професор Факультету консервації та
реставрації творів мистецтв Академії мистецтв у Варшаві, завідувач кафедри
консервації та реставрації кам’яних скульптур та елементів архітектури.
Макроскопічне дослідження захоронень здійснив доктор габілітований, професор Ян
Відацький – кримінолог, дипломат, професор Краківської Академії ім. Анджея Фрича
Моджевського. Професор Ян Відацький також підготував і затвердив протокол
розкриття гробівця.
Свідками цих досліджень та розкриття гробівця були представники двох поколінь
родини Андрушевських.
Деталі досліджень будуть опубліковані в інформаційній брошурі Проєкту.

В українському Смолині та польському Радружі історія зробила повний оберт. Поряд із
Церквою Преображення Господнього у Смолині, подібно як і на обійсті Церкви св.
Параскеви в Радружі, спочиває отець Еміліян Гриневецький – греко-католицький парох
Смолина, великий друг дідуся Казімєжа Могили Андрушевського і його добрий супутник
на полюваннях. Навіть на схилку літ ці двоє старших панів продовжували зустрічатися
в маєтку у Смолині або ж на плебанії Церкви Преображення Господнього Смолині-селі,
щоб за люлькою та склянкою меду погомоніти про життя, родину, друзів та спільні
мисливські пригоди. До цих розмов часто прислуховувались й молодші – Янусь
Андрушевський разом з Дезидерком, Михайликом та Ларком Гриневецькими.

Експедицію до села Смолина та до Церкви Преображення Господнього було здійснено
разом з друзями з Українського католицького університету – Ольгою Малецькою,
Данилом Ільницьким і Василем Стефанівим. Ми відвідали цвинтар біля Церкви,
запалили свічки на могилі отця Еміліяна Гриневецького і спільно помолилися за душі
померлих.
Потім заглянули (а як же інакше?!) до смолинської плебанії. На стінах старенької
дерев’яної хатини й досі висять ікони – може це саме ті, на які колись дивились два
приятелі: поляк Казімєж Андрушевський та русин Еміліян Гриневецький. Присівши на
хвильку біля ґанку, усі ми задивились в даль, і на коротку мить крізь блиск куполів
смолинської Церкви нам вдалося розгледіти щасливе майбуття.
Хай Друзі спочивають в мирі!